|  | |||||||||||||||||||||||||
 |
||||||||
 |
|
 |
||||||
 |
 |
 |
||||||
 |
|
|
|
|
||||
журнал "Вітчизна" №11-12, 2005 р.
ГЕОРГІЙ ШЕВЧЕНКО
«ЗАГУБИЛАСЯ КОБИЛА»
ЗАПІЗНІЛИЙ СВІДОК
Цілий тиждень по радіо
Лунала об’ява:
– Загубилася кобила,
Сліпа і кульгава!
Як хто бачив, куди пішла
Дурна ця скотина,
Подзвоніть по телефону
В будь-яку годину.
Відгукнувсь на те невдовзі
Третьокласник Вася:
– Я те бачив. Пішла вона
Вчора на ковбаси.
УТІШИВ
Сидить дядько в автобусі,
Скаржиться сусіду:
– Оце, мабуть, вже востаннє
Я до сина їду.
Написав, що помирає,
Вже не може їсти.
Чи й застану... Святий знає...
Вже змучився чисто.
А сусіда йому й каже:
– Не беріть до серця.
Нині діти із хитрощів
Видумують все це.
Було воно так і в мене
(Ледь дуба не врізав),
Прислав синок телеграму:
«Пропадає віза».
Ми думали, що невістка
(Хай нас Бог боронить).
А то просто – погуляти
Дозвіл закордонний.
ЧОГО ХОДИТЬ
Якось скаржилася людям
Скромна удовиця:
Чи живу я в самім ділі,
Чи мені те сниться?
Тільки-но склеплю повіки,
Тільки задрімаю,
Як ото вікно причільне
Вже хтось прочиняє...
Мовчки вляжеться на ліжку,
Пригорнеться палко,
Переспить і до схід сонця
Біжить на рибалку.
І що б воно означало
Це видіння враже?
Другий рік до мене ходить,
А чого – не каже...
 |
|
 |
 |
 |