Літературно-художній
та громадсько-політичний журнал письменників України
ВIТЧИЗНА
Головна сторінка
Редакція
Контакт
Гостьова книга
 
Стежки

Бібліотека сайту "Українське життя в Севастополі"

Бібліотека світової літератури - оригінали та переклади

"Поетика"

журнал "Вітчизна" №9-10 2008 року

«Зенітка»

ВАЛЕНТИН ШУЛЬГА

ВПРАВИ З ПОЛІТЕСУ

Автократія: моє слово – закон, ваші закони – слова, слова, слова…

Ох уже ці фанфари! Через них деякі урядовці стали погано чути голос народу.

Правителі приходять і йдуть, а народ залишається з порожніми руками.

Політична партія – це хода мільйонів (потрібні грошові знаки вписати).

Дніпро – велика ріка, от тільки поки що його не встигли з’єднати з Волгою.

Таємні пружини в механізмі влади діятимуть доти, доки ми гвинтики.

Утопісти: парламентарі, здати утопити в дебатах будь-який законопроект.

Ідеологія: система поглядів, яка звільняє людину від необхідності мислити.

Політична коаліція – це коли йдуть однією дорогою, але поглядають у різні боки.

Харизма – мармиза вождя.

Чим міцніша голова, тим важче в неї вбити ідею.

Останнім часом укази плодяться, як гриби після дощу. Вже зареєстровано випадки отруєння.

Корупція воліє мостити гнізда на самій верхівці владного Олімпу.

Площа незалежності України дорівнює розмірам майдану.

Порядний політик не тільки вириє яму своєму опонентові, а й оплатить його поховання.

Закон стоїть на сторожі інтересів народу. Як бовван.

Права народжують громадянина, привілеї відгодовують громадянського утриманця.

За деякі ідеї можна і вмерти. Зо сміху.

Телефонний дзвінок до офісу передвиборного штабу: »Рейтинг замовляли?»

Найкращий спосіб виправдатися в очах громадськості – не навертатися їй на очі.

Справжній жебрак не той, кому подають милостиню, а той, хто не в змозі її подати.

Не соромно плентатися у хвості політичних подій, головне – за чий хвіст ви тримаєтеся.

Політична перемога – продукт, який швидко псується.

Найкращий спосіб скоротити число бідних – вибитися у багаті.

Будь-який закон одразу втрачає свою привабливість, якщо його не можна порушити.

Демократична держава: кожен має права на обов’язки.

Деякі пакти про ненапад скріплюються кров’ю.

Шнурок не буває центристом: він або лівий, або правий.

У виборчих скриньках – прах нездійснених сподівань народу.

У жінки-політика і сльози мають бути конструктивними.

У політичному спорі народжується істина, але кому потрібне це спірне дитя, коли постає питання про батьківство?

Якщо в нас час хто й живе повнокровним життям, так це блощиці.

Підсумки виборів по мажоритарному округу: хто був ні з ким, той став ні з чим.

Електорат не виносить уроків з виборів: у нього вибіркова пам’ять.

Зловживання владою – це кримінал чи хронічна хвороба?

Якщо у темному переході вам пропонують вибір між гаманцем і життям, то це вже ознака демократичного підходу.

Не так важливо, хто заволодів контрольним пакетом, як те, хто зробив контрольний постріл.

Багаті теж плачуть. І їхні сльози виблискують діамантами.

На дволикого політика ляпасів не напасешся.

Багатій ніяк не може пролізти крізь вушко голки – туго напхані кишені завадять.

Нерідко бувають ситуації, коли послідовники стають переслідувачами.

Яка ж це можливість вибору, коли в бюлетенях для таємного голосування самі достойники?

До змісту журналу "Вітчизна" №9-10, 2008 р.