|
 |
|||||||||||||||||||||||||
 |
||||||||
 |
|
 |
||||||
 |
 |
 |
||||||
 |
|
|
|
|
||||
журнал "Вітчизна" №9-10, 2005 р.
ВІКТОР ВОВК
МОЖНА ВСЕ, АЛЕ НЕ ВСIМ
• Оливкова гілка символізує мир, пальмова – перемогу, лаврова – славу.
А що символізують гілки влади?!
• До сучасного моменту: спочатку ми їх обирали, затим вони нас оббирали.
• Зараз уже можна все, але поки що не всім.
• Про світле майбутнє люблять просторікувати, як правило, ті,
у кого блискуче теперішнє.
• У принципі, фабрики й заводи можна б віддати робітникам.
Але хто ж тоді на них працюватиме?
• А ціни ростуть і ростуть. Чим їх удобрюють?
• Може, й справді добре там, де нас нема. Але ж ми є скрізь!
• Немає такого світлого майбутнього, яке б згодом не стало темним минулим.
• У боротьбі з бідністю в черговий раз перемогла бідність.
• Чим дурніша паства, тим розумнішим здається проповідник.
• Відділ освіти потрібен, щоб полоти бур’яни на ланах, засіяних розумним, добрим, вічним.
• Стерство то воно, може, й стерство, але ж не міні.
• На вогні чужого бажання також можна добре руки нагріти.
• Знати треба не лише, що робити, а й скільки за це дають.
• Погано, якщо навколо тебе всі розумні: ні з ким навіть враженнями поділитися.
• Дорогу перед небіжчиком до самого цвинтаря хтось посипав квітами.
З пропагандистською метою, напевне.
• Тяжко володіти собою, коли нічим іншим уже не володієш.
• Щоб зводити кінці з кінцями, слід упевнитися, що це вже кінці.
• Особистості, міцніше тримайтеся за посторонки вічності на поворотах історії!
• У кожного свій смак. Добре було б кожному ще й свій харч мати.
• Жаб на всіх чоловіків вистачить. А ось жаби-царівни чомусь лише дурням
дістаються.
• У тісному колі знайомих і дихається легко.
• Інколи велике цабе менше важить, ніж маленький цоб.
• Не всі козаки, що терпіли, отаманами стали. Та з надією їм легше жилося.
• Найрадикальніший засіб від безсоння – це ціаністий калій.
• Після себе він залишив такий глибокий слід, що доводилося об’їжджати десятою дорогою.
• Голова, як вулик: думки рояться… А меду – нема.
• По півроку не виплачують нам зарплату. Значить, справді, не хлібом єдиниим живе людина.
Комінтернівське на Одещині.
 |
|
 |
 |
 |