|
 |
|||||||||||||||||||||||||
 |
||||||||
 |
|
 |
||||||
 |
 |
 |
||||||
 |
|
|
|
|
||||
журнал "Вітчизна" №5-6, 2005 р.
«Зенітка»
ВІКТОР КОНЯХІН
ВЛАСНЕ КАЖУЧИ
Поділяючи чужі думки, можна залишитися без власних.
Думок стільки, що ніякого плюралізму не вистачить.
Коли немає цензури,
що ж то за мистецтво?
Воно ж не підтверджене державою!
Шлях до слави повинен бути з перепонами, бо визнають недійсною.
Нічого не міняти – це, по-перше, не народжуватись.
Усе, що написано пером, час би вже переписати на тверду валюту.
Довга шухляда зручна, коли треба простягати ноги.
Спочатку махнули рукою, а потім… показали дулю.
Пролетаріат годують, лише коли він працює могильником.
Набивав собі ціну, вибиваючи зуби підлеглим.
У голого короля не буває брудної білизни.
Гармати стріляють по горобцях, бо у них дефіцит пороху.
Коли бутерброд падає червоною ікрою вниз, ікра стає чорною.
Коли закони працюють – платиш податки, коли не працюють – платиш хабарі.
Кріт вимагає сліпого поклоніння.
Навкруги – калюжі, хоч сідай у калошу.
Врізався в пам’ять кухонним ножем.
 |
|
 |
 |
 |