|  | |||||||||||||||||||||||||
 |
||||||||
 |
|
 |
||||||
 |
 |
 |
||||||
 |
|
|
|
|
||||
журнал "Вітчизна" №3-4, 2008 р.
Світлана Антонишин
ЯК БЕЗ ПОВІТРЯ…
Писати дуже важко – зір… Але про ювілей рідної «Вітчизни» не забула.
Я щиро люблю Вас і Ваших славних «співвітчизників». Люблю і бажаю-благаю одного: БУДЬТЕ! Бо ж повітря, як правило, не помічають, але без нього нам не сміятися й не плакати. Тобто не жити.
Довгенько думала, як привітати улюблений часопис з ювілеєм. На жаль, не придумала нічого оригінальнішого, аніж узяти участь у «конкурсі» акровіршів, присвячених «Вітчизні».
БУДЬТЕ!
Володарями осені і долі,
І золотом друкованих садів.
Тим озером, що не ховає солі,
Чекаючи блакитних кораблів.
Ич, а туман, мов щука, відпливає…
Зоря тихенько променем торкне
Нетлінне слово – і воно засяє,
І не дозволить впасти із небес…
ГЕКЗАМЕТР ЮВІЛЕЙНИЙ
Велети сплять, а пігмеї копають городи і душі…
Істина ж вірить – не все ще зотліло у сизій золі…
Ті, хто засіяв серцями окраєць холодної суші,
Чесно плекають зернини на білій безсонній ріллі.
Ирій вертає поетів з далеких зимових полонів,
З ними Вітчизна скресає – на вістрі крила і пера.
Небо весняне, мов келих, тримають тривожні долоні,
Ангели легко сміються та трудному святі добра.
15 березня 2008 р.
м. Броди на Львівщині
 |
|
 |
 |
 |