журнал "Вітчизна" №3-4, 2008 р.

Академія – флагман художньої освіти в Україні

У грудні минулого року Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури відзначила своє 90-річчя. Високий рейтинг Академії засвідчено не тільки в Україні, а й за кордоном, де плідно працюють чимало її випускників. В актовій залі Академії з нагоди ювілею відбулося урочисте зібрання, де виступив з промовою ректор А. Чебикін. Керівник служби гуманітарної по­літики Секретаріату Президента України О. Биструшкін зачитав привітання від Президента України Віктора Ющенка. Чимало професорів, доцентів та ви­кладачів Академії Указом Президента відзначено високими державними нагородами та почесними званнями. Вітали колег ректори мистецьких вищих навчальних закладів Києва, Харкова, Львова, Ужгорода, Косова. На урочистому зібранні вперше прозвучав гімн Академії.
«Вітчизна» щиро вітає зі знаменною датою колег по мистецькому цеху – професорів, ви­кладачів, студентів НАОМА.
Подаємо вступну статтю ректора Академії Андрія Чебикіна, вміщену в ювілейному альбомі «Академія».

Заснована у грудні 1917року Українська академія мистецтва стала передумовою довгоочікуваної організації художньої освіти в Україні. Основними ініціаторами її створення були видатні діячі культури, нау­ки і мистецтва – академік М. Грушевський, вчені Д. Антоно­вич і Г. Павлуцький, художники В. Кричевський і Ф. Кричевський, М. Бойчук, О. Мурашко, Г. Нарбут, М. Бурачек, М. Жук, А. Маневич. За роки свого існування навчальний заклад зазнав неодноразових реорганізацій та перебудов. Особливо інтенсивно реформаторські процеси відбувалися протягом двох пореволюційних десятиріч, коли час від часу змінювалися мистецька орієнтація закладу та його назва. Так, 1922 року після довгих суперечок щодо підготовки художніх кадрів, спроможних вирішувати проблеми «есте­тизації» навколишнього середовища, академію перетворили на Інститут пластичних мистецтв, який після злиття у 1924 році з Київським архітектурним інститутом отримав нову назву – Київський художній інститут. Уже тоді виникла ідея створення оновленої Академії мис­тецтв України. Спеціальна комісія на чолі з академіком АН України О. Новицьким підготувала й подала на розгляд уря­ду необхідні матеріали з метою створення Академії мисте­цтво­знавства України. Але почалася доба репресій творчої інтелігенції, насамперед щодо найкращих її представників. Протягом 1934/35 навчального року було проведено черго­ву реорганізацію мистецької освіти. Київський інститут отримав назву Український художній інститут, а 1939 року – Київський державний художній інститут. Наприкінці 1980-х років ініціативна група українських діячів мистецтва і архітектури порушила питання про відновлення академії. Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 1992 року, тобто до 75-річчя від часу заснування, навчальному закладові було повернуто його первісну історичну назву – Українська академія мистецтва. А відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 17 березня 1998 року вона стала називатись Академією образотворчого мистецтва і архітектури. Рішенням Державної акредитаційної комісії України від 8 липня 1997 року академію акредитовано за IV рівнем, а 23 листопада 1999 року – атестовано. За вагомі досягнення у навчальній та науковій діяльності, підготовці мистецьких і науково-педагогічних кадрів, велику роль у розробці методів підготовки фахівців Указом Президен­та України від 11 вересня 2000 року Академії образотворчого мистецтва і архітектури надано статус національної. Академія є провідним вищим навчальним зак­ладом з підготовки кадрів українського образотворчого мис­тецтва і архітектури. Яскравий слід у її становленні зали­шили всесвітньовідомі мистецькі школи Михайла Бойчука, Георгія Нарбута, Федора Кричевського. Серед випускників академії з особливим пієтетом хочеться згадати хоча б деяких з них, зокрема такі особистості, як Платон Білецький, Василь Бородай, Макар Вронський, Тетяна Голембієвська, Сергій Григор’єв, Олександр Данченко, Сергій Єржиковський, Василь Забашта, Віктор Зарецький, Олександр Кова­льов, Воло­димир Костецький, Олександр Лопухов, Тимофій Лящук, Георгій Меліхов, Олексій Олій­ник, Оксана Павленко, Іван Падалка, Олександр Пащенко, Анатолій Пламеницький, Віктор Пузирков, Микола Рокицький, Олена Сахновська, Василь Седляр, Іван Селіванов, Олександр Сиротенко, Микола Стороженко, Михайло Хмелько, Вілен Чеканюк, Віктор Шаталін, Тетяна Яблонська, Георгій Якутович та багато інших митців, які стали визначними діячами української національної культури.
Багаторічна викладацька діяльність творчо-педагогічного колективу академії стала міцним фундаментом, на якому впродовж десятиліть здійснюється підготовка фахівців з усіх основних видів образотворчого мистецтва, архітек­тури та мистецтвознавства. Основними структурними підрозділами Академії є факультети:
образотворчого мистецтва – готує фахівців із живопису, графіки, графічного дизайну, скульпту­ри, театрально-декораційного мистецтва, реставрації творів мистецтва (декан – заслужений художник України доцент А. Яланський);
архітектури (декан – кандидат архітек­тури, доцент О. Сєдак);
теорії та історії мистецтва з відділення­ми: мистецтвознавства (теорія та історія мистецтва); мистецтвознавства, організації та управління розвитком художньої культури (декан – заслужений працівник культури України доцент В. Джулай).
Головна форма набуття в академії фахових знань – навчання студентів у 25 навчально-творчих майстернях, якими успішно керують найавторитетніші майстри мистецтва і архітектури.
Майстерні станкового живопису очолюють професори М. Гуйда, Ф. Гуменюк, В. Гурін, В. Забашта, О. Лопухов. Незважаючи на те, що майстерні мають різну спрямо­ваність, їм притаманні індивідуальний підхід, дбайливе ставлення педагогів до творчої особистості студента, культивування вільного самовираження, заохочення оригінальних композиційних вирішень з урахуванням найкращих національних надбань та досягнень класичного мистецтва академічних шкіл світу.
Майстерню монументального живопису очолює професор О. Кожеков; майстерню монументального живопису і хра­мової культури – професор М. Стороженко; майстерні сце­нографії – ст. викладач А. Александрович-Дочевський, до­центи О. Бурлін, А. Кириченко; майстерню екранних мистецтв – ст. викладач Р. Адамович; майстерню рестав­рації творів станкового і монументального мистецтва – професор кафедри М. Титов, майстерню реставрації скульптури і творів декоративно-ужиткового мистецтва – професор кафедри О. Мінжулін; майстерні вільної графіки – професори М. Компанець, А. Чебикін; майстерню книжкової гра­фіки – професор Г. Галинська; майстерню мистецтва книги (дизайн та інтролігація) – професор В. Чебаник; майстерню графічного дизайну – професор В. Шостя; майстерні скульптури – профе­сори В. Чепелик, В. Швецов; майстерні архітектурного проек­тування ведуть професори Л. Прибєга, Л. Скорик І. Шпара, доценти Д. Антонюк, А. Давидов.
Кожна майстерня має своє творче обличчя, напрям та індивідуальну методику виконання програми, а кожен з її керівників – то своєрідна особистість. Постійно онов­люється зміст навчального процесу, впроваджуються новітні методики щодо підготовки спеціалістів. Індивіду­альний підхід до виховання молодих митців дає можливість кожному студенту виявити свій хист у творчих роботах. Академія підтримує наукові й творчі зв’язки з вищими мис­тецькими навчальними закладами та провідними музеями образотворчого мистецтва зарубіжних країн, зокрема та­ких, як Бельгія, Болгарія, Голландія, Китай, Німеччина, Польща, США, Угорщина, Хорватія. Студенти й викладачі беруть участь у всеукраїнських та міжнародних вистав­ках, а також у міжнародних пленерах. З 1992 року в академії діє аспірантура з підготовки фахівців вищої кваліфікації за спеціальностями «Образотворче мис­тецтво», «Теорія архітектури, реставрації пам’яток архі­тектури» та асистентура-стажування для підвищення кваліфікації майбутніх педагогів з образо­творчого мистецтва. Працюють дві відповідні спеціалізовані вчені ради із захисту дисертацій. Нині в академії понад 900 студентів здобувають освіту за різними формами навчання (денне та заочне). Заклад має сучасну навчально-методичну і ма­теріально-технічну базу. Навчально-виховний і на­уково-творчий процес забезпечують 14 кафедр, на яких працюють 22 академіки і члени-кореспонденти Академії мистецтв України та Української академії архітектури. 49 докторів наук, професорів, 37 кандидатів наук, доцентів, 59 викладачів мають почесні звання, 7 є лауреа­тами Національної премії України ім. Тараса Шевченка. Висока міжнародна репутація академії підтверджується і тим, що тут здобувають мистецьку освіту й іноземні гро­мадяни. Виховання національної еліти за високими культур­ними і духовними стандартами ми вважаємо пріоритет­ною стратегією нашого провідного вищого мистецького навчального закладу.

Шановні друзі, колеги!
Редакція журналу «Образотворче мистецтво» щиро вітає ваш редакційний колектив із 75-ю річницею з дня виходу в світ першого номера журналу «Вітчизна»!
Ваш часопис давно відомий як поважне й авторитетне видання, що несе читачеві    в Україні та поза її межами добірне і високохудожнє українське слово. Завдяки «Вітчизні» українське красне письменство поповнилося цілою когортою талановитих майстрів, що ре­презентують національну літературу. Журнал динамічно подає панораму сучасного су­спільного життя, переймається проблемами історії, культури і мистецтва. Тут систематично, на високому фаховому рівні публікуються широко ілюстровані матеріали про художників.
Бажаємо вам, нашим колегам і соратникам, і надалі високо тримати рівень журналу «Вітчизна», плекати нові й нові покоління українських письменників. Здоров’я вам, щастя, успіхів і творчої наснаги у праці на благо Української держави!

Головний редактор журналу «Образотворче мистецтво»
О. К ФЕДОРУК

До змісту журналу "Вітчизна" №3-4, 2008 р.