|
 |
|||||||||||||||||||||||||
 |
||||||||
 |
|
 |
||||||
 |
 |
 |
||||||
 |
|
|
|
|
||||
журнал "Вітчизна" №3-4, 2006 р.
ВІКТОР КОНЯХІН
ВЛАСНЕ КАЖУЧИ
Майбутнє не за кордоном.
Вибір лиха має бути альтернативним.
Сидів у печінках уже третій термін.
У пошуках щастя загубили життєвий шлях.
Дивиться, як бюрократ на нову ініціативу.
Майстер контрольного пострілу.
Левову пайку не кожен розгризе.
Газета цікава спростуваннями своїх публікацій.
Таке враження, що всі ковалі щастя страйкують.
Людоїд став канібалом. Цивілізувався.
У нас хто крайній, той і винен. А хто винен, той і крайній.
Партія легкої поведінки перед владою.
У зоопарку працював озвірілий персонал.
Вхід до фінішу зі службового старту.
Збоку видніше – хто яму копав, хто фінансував земляні роботи…
На нашому базарі торгують ринком.
В ногах правда, поки не став на коліна.
Коли вже нічого не росте, починають збирати врожай яблук розбрату.
Довідка – прапор бюрократичної перемоги.
У кишені без грошей живе дуля.
Там, де все не для всіх, там усі проти всіх.
Купи жінці сорочку, і будеш ближче до її тіла.
Не бери в голову, бери в кишеню.
Не мав смаку – з’їдав усіх підряд.
Щастя не в грошах, щастя з грішми.
Совість була чиста, але загублена.
Ліс рубають – олігархи летять на Канари.
Цвях у стільці – критика знизу.
Пішов недалеко, але на підвищення.
Дулями мінятися – без пальців лишатися.
Хто ж гадав, що стародавня Русь доживе до «нових русскіх»…
Діти змушені вчитися на помилках Міністерства освіти.
Пошився в дурні за останньою модою.
Бити в усі дзвони – треба бути професійним хуліганом.
Усі – вільні! Пам’ятникам залишитись.
Малевич відплатив мистецтву чорною квадратною невдячністю.
Не верещи поперед плюралізму!
Москва.
 |
|
 |
 |
 |